А разве Платов в 17 веке (о котором речь идёт!) жил?
Речь-то о том, что применять понятие "корпус" к тому отряду запорожских казаков, что сражался во Франции, есть явный анахронизм! И состоял тот отряд на 3/4 из навербованных немцев, а не казаков.

Zmey
Что значит "приплетать" если есть обсуждается состав конкретной части, состав которой известен?

(С) - не катит.
Что до

-
это, простите, Геббельс. Пусть и аутентичный по времени. Там цифры могут в три раза, а могут и в десять, и казаков могут попутать с пандурами.
Ну и - ссылочки.

Отредактировано WAK (19-07-2009 15:46:08)

Теперь о мифичнских тыщах...

Вот здесь выложено одно из классических описаний осады Дюнкерка в 1646 году:

http://wirade.ru/cgi-bin/wirade/YaBB.pl … play;num=1 231261052

Там упоминаются некие "две тысячи поляков, завербованных бароном Сиро".
Слова "казак" и "запорожец" не применены нигде.

Также интересно, хоть и по украински:

http://litopys.org.ua/holob/hol11.htm

"10 березня 1646 року Марія-Людвіка Гонзаго прибула до Варшави 105, а вже 7 квітня Альбрехт Радзівілл записав про таємну нараду, на якій посол Франції де Брежі висловив бажання кардинала Мазаріні завербувати на французьку службу 2 тис. жовнірів і переправити їх морем до Франції 106. Начальником над цим військом мав бути полковник Пшиємський. Присутні на нараді іспанський посол барон д’Охи (d’Auchy) та імператорський резидент у Польщі Губерт Вальдероде протестували проти цього проекту, попереджаючи, що це погіршить дружні відносини між Польщею та Габсбургами. Король, щоб вдовольнити Францію і водночас не посваритися з імператорським урядом, наказав вважати похід найманого двотисячного війська під командою Пшиємського приватною справою. Таким чином, йшлося не про офіційну військову допомогу Франції з боку польського уряду, а про звичайний набір найманців.

104 Czapliński W. Władysław IV i jego czasy. Warszawa, 1972. C. 349 — 350."

Так, у мемуарах генерала (під час кампанії 1646 р. — полковника) де Cipo, якого І. Борщаку так хотілося мати за Сірка, І. Вергун знайшов відгук про польських вояків, що перед штурмом Дюнкерка брали участь в облозі і захопленні (24 серпня 1646) фортеці Мардік. Розповідаючи про те, що незадоволені умовами служби, поляки вважали за краще дезертирувати, де Cipo пише: «Вони були незначною поміччю для армії, яка облягала Мардік, і спричинили мені більше клопоту, ніж прислуги» (Там само. С. 623; Sirot (chevalier, baron de) Mémoires A. Paris, cher Claude Barbin, 1683. У. П, p. 146; Пер. І. Вергуна).

105 Kubała I. Jerzy Ossoliński. Warszawa, 1924. C. 160.

106 Radziwill A. S t. Memoriale rerum gestarum in Polonia 1632 — 1656. T. III. 1640 — 1647. Wrocław — warszawa — Kraków, 1972. C. 242.

Лист кардинала Мазаріні до герцога Єнгієнського від 12 вересня 1646 року дає такі відомості про те, хто саме прибув із Польщі з полковником Пшиємським до Франції. «Один з польських полків у 700 чоловік, — читаємо тут, — в котрому, до речі, служать ймовірно одні німці /310/ та старі солдати під командою французького полковника і підполковника, може перебувати в армії» 129. Інші два польські полки (тут і далі підкреслення моє. — В. Г.) в числі близько 1500 чоловік Мазаріні пропонує послати в залоги поблизу Дюнкерка 130

Ця цитата дещо в іншому варіанті була відома й А. Половцеву, який, до речі, образився на таку принизливу характеристику козаків. Він пише, що герцог Омальський перекрутив факти, коли «в єдиному місці, де він говорить про козаків, висловлюється так: «Поляки, більш войовничі ніж навчені військовій майстерності безстрашні вершники, не вміли, одначе, користуватися лопатою або киркою, не вміли побудувати навіть землянку й рили нори як лисиці» 144.

144 Відділ рукописів ДПБ ім. М. Є. Салтикова-Щедріна. C. 16. Ця цитата є точним перекладом з книги герцога Омальського, автора кінця XIX ст., який зібрав у книзі великий архівний матеріал. О. Баран і Г. Гаєцький процитували англійського автора І. Годлі, який передав зміст дещо в іншому, більш образливому для зазначених вояків, вигляді. Поляки (Les Polonais) у герцога Омальського порівнюються не з кролями (rabbits — анг.), а з лисицями (Les renard — фр.). Тут сказано «рили нори як лисиці» (se creusant des terriers comme les renard). У Москві в ІНІОН ця книга є. І в інших місцях, присвячених штурму Дюнкерка, згадуються поляки. Так, у листі Боске де Божі герцогу Єнгієнському від 1 жовтня 1646 року знову згадуються поляки (Les Polonais), але про козаків ні слова (там само, с. 482). /315/

Отредактировано WAK (19-07-2009 16:20:24)