Сразу прошу прощения в основном они на украинском языке....

    До Головка

Сміялась смерть тієї днини...
Холодна сталь їй знов допомогла.
Втім не було її провини...
Що більше жити не змогла....

Рука тремтить.... И в серце коле.
Коли хустинкою накрив...
Обличчя їх до сліз знайоме...
До скорні дуло притулив.

І постріл, наче звук гармати,
Шалену звістку... вмить розніс.
Вона не буде вже кохати.
Бо Янгол дух її до Раю вже возніс

        К Маяковскому.
Слеза в глазу звенит как скрипка.
Рука легла на пистолет.
Не уж-то, все было ошибка,
И ты молчала столько лет.
   
От прикосновенья черной стали,
Под сердцем холод вдруг возник.
И слезы росами упали.
Сегодня смерти был пикник.
   
Как сильный ветра ты порыв,
Задул костер любви и жизни.
То был лишь ненависти взрыв.
Последний подвиг твоей жизни.

   В.С.Высоцкому

Звон струны и скрежет зубов
Заполняли пространство и время.
И поникли безмолвные лики богов,
Когда сбрасывал ты свое бремя.
   
Уходил ты от жизни, от боли и ран.
От звучащей прижизненно тризны.
Опостылел назойливый вечный обман,
Надоело скитаться по жизни.

    Смерть

В зелених сумереках ночі
Відчув наближення її.
В той час зітхнув, немов пророче.
Загинули думки мої.

Побачив постать я хирляву,
І пустоту її очей.
Я душу дав би у заставу.
Щоб більше було тих ночей.

Відчув я поряд подих смерті...
Він не холодній і страшний...
О, чуйте ви, всі душі смерті,
Він трохи терпкий і п"янкий.

П"янкий, немов вино житьеве,
Що випито уже до дна.
Кохання...Біль... Це все митьеве.
Лиш смерть у вічності одна.